Умови навчання
Створення сприятливого середовища для адаптації
дитини до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їй подальший
благополучний розвиток, успішне навчання та виховання. Особливу увагу
вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх
моральному та громадянському вихованню. З цією метою важливо організувати
активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними
працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з
вчителями-предметниками, вихователем групи продовженого дня. Особлива увага має приділятися:
-
організації гарячого
харчування;
-
облаштування кімнати для
відпочинку (сну);
-
наявність приміщення для
організації рухливих ігор;
-
обладнання відокремлених
туалетів, гардеробів
Розклад
Створення сприятливих умов для
безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття
статичного напруження першокласників при одночасному виконанні навчальних
програм з усіх предметів забезпечується при складанні розкладу уроків.
Необхідно враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження
протягом дня, тижня з урахуванням психофізіологічних та фізичних можливостей
першокласників.Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети
природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури,
основ здоров’я, музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання.
Навчальні предмети, що вимагають
значного розумового напруження - мови, математику, доцільно ставити у розкладі
другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою
діяльністю, а також предмети “Основи здоров'я”, музичне мистецтво, образотворче мистецтво,
трудове навчання можна проводити на четвертих уроках.
Четвер
рекомендується планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна
проводити уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького
спрямування.
Нестандартні заключні уроки
З метою уникнення перевантаження
впродовж вересня - жовтня на четвертих уроках доцільно використовувати інші
форми організації навчального процесу. Протягом цього часу учитель може
планувати проведення окремих навчальних занять у формі уроків-екскурсій, уроків
- імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.
Так, ці 8 тижнів по 1 уроку щоденно (40
годин навчального навантаження) можна спланувати, гнучко,
використовуючи при цьому розклад уроків: 24 уроки фізичної культури і 16 уроків
з інших предметів. Наприклад, можна провести в цей період заключними уроками
5-6 уроків-ігор, уроків-театралізацій та уроків-екскурсій з предмета “Основи
здоров’я”, 2-3 екскурсії з «Природознавства», 4-5
уроків-ігор та уроків-екскурсій з математики, 2-3 екскурсії з образотворчого
мистецтва, 2-3 екскурсії з трудового навчання, 3-4 уроки-театралізації з
музики.
У класному журналі доцільно вказувати
форму проведення уроків, якщо вони проводяться не в класно-урочній формі.
Специфіка окремих уроків
В адаптаційний період навчання
першокласників виявляється специфіка організації уроків з окремих предметів.
Уроки фізичної культури протягом перших
двох місяців (24 год., по 3 уроки на тиждень) спрямовані в першу чергу на
розвиток і удосконалення рухів дітей проводяться заключними і, по можливості, на свіжому повітрі.
Уроки з основ здоров’я рекомендується
проводити, активно поєднуючи навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову
діяльність першокласників. Ігри та ігрові ситуації мають бути невід’ємною
частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров’я.
Залежно від характеру завдань на уроці
діти можуть вставати з-за парт, підходити до столу вчителя, до книжкових
полиць, до полиць із наочністю, іграшками та ін.
Значне місце на уроках математики слід
відводити дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатись,
забезпечуючи зміну видів діяльності. Для розвитку просторових уявлень у
першокласників корисно використовувати різноманітні дидактичні матеріали:
будівельні набори, конструктори тощо.
Вивчення окремих тем з математики у цей
період може проходити не лише у класі, але і в добре обладнаній ігровій
кімнаті, на уроках-іграх, поза межами класу, школи. Щотижня один урок
математики доцільно проводити на повітрі.
Так, при вивченні ознак предметів
(порівняння предметів за кольором, розміром, формою) доцільним буде проведення
екскурсій по школі, шкільному подвір’ю, на спортивний майданчик з включенням
тематичних ігор, екскурсії у кабінет математики. Екскурсії в парк, вулицями
міста, на пришкільну ділянку, рухливі ігри з різними завданнями допоможуть
першокласникам у засвоєнні просторових уявлень, взаємного розміщення предметів.
При вивченні матеріалу з порівняння груп предметів за їх кількістю, а також з
лічби предметів доцільними будуть екскурсії в парк, у магазин.
Адаптаційний період співпадає зі
сприятливими погодними умовами для проведення екскурсій та цільових прогулянок,
у ході яких відбувається безпосереднє знайомство дітей з навколишнім світом.
Тим самим забезпечується накопичення чуттєвого досвіду, реальних яскравих
вражень, важливих для успішного пізнання навколишнього світу, у тому числі
соціального оточення дитини.
У період адаптації першокласників до
систематичного шкільного навчання уроки образотворчого мистецтва відіграють
особливу роль.
Художні заняття у цей період можуть мати
різні форми: прогулянки та екскурсії в парк чи в ліс з метою розвитку навичок
сприймання, естетичного милування і спостережливості, а також збору природних
матеріалів для наступних уроків з образотворчого мистецтва; екскурсії в
майстерню народних умільців рідного краю, в художньо-краєзнавчий музей чи в
музей народного декоративно-прикладного мистецтва; ігри.
Частину уроків трудового навчання
пропонується проводити у формі екскурсій та ігор. Екскурсія може включати
ігри-змагання на розвиток окоміру, почуття кольору, форми. Уроки на свіжому
повітрі можуть включати ігри та конкурси, пов'язані зі збиранням природного матеріалу.
Можна провести уроки-конкурси чи театралізовані уроки з використанням
виготовлених матеріалів.
Фізхвилинки
Згідно з
вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання
загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу
(ДсанПіН 5.5.2.008-01) на п’ятнадцятій хвилині кожного з уроків проводиться
фізкультхвилинка, що включає динамічні, дихальні вправи, вправи для збереження
зору, пальчикова гімнастика тощо.
Учитель повинен весь час стимулювати
учнів у дотриманні правильної статури під час виконання письмових робіт за
партою.
Оцінювання
Навчальні досягнення учнів оцінюються
вербально.
Першокласник прагне утвердити себе в
новій ролі, шукає опори у ставленні вчителів до себе, бажаючи, щоб дорослі помічали
його позитивні якості. Тому оцінка здатна викликати в учня цілу гаму гострих
переживань. Радість і задоволення досягненнями в навчанні створюють позитивний
емоційний фон стосунків з учителем та ровесниками,
покращують рівень засвоєння знань. Почуття гіркоти, невдоволення невдачами
можуть спричинити зниження самооцінки, зневіру, конфлікт з оточенням.
Педагогічна оцінка має бути тактовною;
не акцентованою на невдачах дитини, а здатною створювати сприятливий емоційний
фон для подолання труднощів. Важливо навчити учня сприймати оцінку як показник
рівня знань і вмінь, а також розуміти, що оцінюються його конкретні дії.
Не слід протиставляти дітей один одному.
Можна порівнювати лише певні досягнення учня. Стимулюючий характер носить
порівняння роботи (відповіді, поведінки тощо) з тим, як працювала дитина
раніше, не вдаватися до порівняння успіхів чи невдач окремих учнів. У класному журналі та в зошитах оцінки в балах не
виставляються. Недоцільним є використання будь-яких позначень для оцінюванні
навчальних досягнень учнів 1 класу, оскільки вони з часом асоціюються у дитини
з відповідним балом за встановленими критеріями оцінювання. Не оцінюються темп
роботи учня, його особистісні якості та індивідуальні психічні процеси, зокрема
пам’ять, увага, сприймання тощо
Створення ситуації успіху
Головна мета діяльності вчителя – створити
ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному
вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей,
віри у власні сили.
Технологія „Створення ситуації успіху ” звучить у
таких висловлюваннях педагога:
Це
дуже важливо, і у тебе неодмінно вийде ...
Саме
ти і міг би зробити таку справу ...
Починай
же! Ти це добре зробиш! ..
Ось
ця деталь (елемент, частина) вийшла дуже гарно! ..
Педагогічна
технологія „Створення ситуації успіху ” включає створення різноманітних видів
радості, використання прийомів, за допомогою яких розгортають роботу з різними
категоріями учнів.
Водночас доцільно вчити дітей
здійснювати не лише самооцінку, а й взаємооцінку, колективну оцінку.
Вміло користуючись у роботі з
першокласниками педагогічною оцінкою, вчитель закладає основи для
формування в них умінь об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності,
стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих
взаємин у класі, що необхідно для підтримання в учнів почуття власної гідності,
доброти і чуйності, бажання працювати разом з однокласниками.
Немає коментарів:
Дописати коментар