четвер, 24 грудня 2015 р.

Урок математики

Типи уроків математики. Особливості уроків математики в залежності від основної дидактичної мети. У сучасній дидактиці існують різні класифікації уроків, залежно від взятих за основу ознак. Одна із класифікацій – за загальнопедагогічною метою організації занять. Залежно від дидактичної мети виділяють: спеціалізований урок (переважає одна мета), комбінований урок (дві або більше рівнозначні мети). Різновидами спеціалізованого уроку є: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок засвоєння умінь та навичок; 3) урок застосування знань, умінь та навичок; 4) урок контролю та корекції знань, умінь та навичок; 5) урок узагальнення та систематизації знань. Тип уроку визначає особливості його структури. У початкових класах немає уроків, повністю присвячених вивченню нового матеріалу. Новий матеріал невеликими частинами розглядають майже на кожному уроці. Тому найпоширенішими в початкових класах є комбіновані уроки. Структура комбінованого уроку: 1. Організація початку уроку (1 – 2 хв). 2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру (4 – 5 хв). 3. Перевірка раніше засвоєних знань (6 – 10 хв). 4. Мотивація навчання школярів та повідомлення теми, мети і задач уроку (2 – 3 хв). 5. Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу (5 – 10 хв). 6. Узагальнення і систематизація знань (5 – 10 хв). 7. Домашнє завдання (3 – 5 хв). 8. Підсумок уроку (1 – 2 хв). На уроці комбінованого типу витрачають приблизно однаковий час на повторення і перевірку раніше вивченого, на вивчення нового і його закріплення. При цьому часто разом із закріпленням раніше завченого учитель перевіряє, як діти засвоїли цей матеріал: разом із вивченням нового матеріалу закріплюють знання, уміння і навички з нового матеріалу, закріплення поєднують з підготовкою до вивчення наступної теми тощо. Цим забезпечують активну роботу учнів протягом уроку. Говорячи про уроки вивчення нового матеріалу у молодших класах, слід відмітити, що спеціальних уроків математики, цілком присвячених вивченню нового матеріалу, немає. Новий матеріал невеликими частинами розглядають майже на кожному уроці. Але бувають уроки, на яких вивчення нового матеріалу є основною дидактичною метою. Цій роботі відводять більшу частину уроку, при цьому інші частини уроку також підпорядковані вивченню нового. Щоб установити зв'язок нового матеріалу із вивченим, щоб нові знання включити в систему, повторюють ті розділи і питання, які готують учнів до сприймання нових знань, допомагають їм зробити самостійні висновки. Крім ознайомлення з новим матеріалом, на такому уроці попередньо закріплюють здобуті знання. На уроках засвоєння умінь і навичок основне місце займає виконання учнями різних тренувальних вправ і творчих робіт. Пропонують вправи за певною системою. Значне місце на цих уроках відводять самостійній роботі учнів. З метою розвитку знань, умінь і навичок на таких уроках іноді включають елементи нового. Крім того, попутно або за допомогою спеціальних вправ здійснюють підготовчу роботу до вивчення наступних тем. Проте цю дидактичну мету підпорядковують основній меті уроку — закріпленню вивченого матеріалу. На початку навчального року або чверті проводять уроки закріплення вивченого, щоб повторити і систематизувати ті знання, які потрібні для вивчення нових тем. Наприкінці вивчення теми або розділу на уроках закріплений використовують вправи узагальнюючого і систематизуючого характеру. На уроках перевірки, оцінювання і корекції знань основне місце відводять усній і письмовій перевірці засвоєння вивченого матеріалу. Як правило, перевірку поєднують із закріпленням знань, умінь і навичок. Самостійні письмові роботи тривають від 15 до 30 хв., решту часу відводять на закріплення раніше вивченого. Наприкінці уроку, якщо перевірку здійснювали в усній формі, учитель, як правило, дає коротку характеристику знанням, умінням і навичкам учнів, вказує на досягнення, недоліки і шляхи їх усунення. Якщо перевірку здійснювали в письмовій формі, то наступний урок присвячують аналізу результатів контрольної роботи, виправленню типових помилок, повторенню і закріпленню тих розділів, які були гірше засвоєні.