1. Приймання дітей до 1 класу.
Відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” з
2001-2002 навчального року навчання у 1 класі розпочинають діти, як правило, з
6 років. Термін навчання у початковій школі організовується за єдиним
чотирирічним терміном.
Період навчання дитини у першому класі є особливо важливим. У цьому
віці з ігрової діяльності поступово формується навчальна діяльність, якою
дитина починає оволодівати. Навчальна діяльність вимагає від першокласників не
лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості,
вольових зусиль. Тому навчання учнів 1 класу здійснюється з урахуванням
особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, їх вікових та індивідуальних можливостей. Конкурсне
приймання до 1 класу відбувається лише у випадку, коли дитина вступає до
спеціалізованої школи (школи-інтернату) з поглибленим вивченням предметів. Для
зарахування дитини до 1 класу батькам чи особам, які їх замінюють, слід подати
заяву на ім’я директора, копію свідоцтва про народження дитини та медичну
картку встановленого зразка. Комплектування перших класів здійснюється із
забезпеченням найбільш сприятливих умов для навчання учнів. Незалежно від
місця організації навчання встановлено такі режими перебування учнів 1 класу в
школі: під час навчання або протягом повного дня, що передбачає час
навчання під час уроків і перебування дитини у групі продовженого дня. Відповідно
до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх
навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН
5.5.2.008-01) для першокласників, які відвідують групи продовженого дня,
необхідно організувати щоденний 1,5-годинний денний відпочинок (сон), а також
не менше, ніж 1,5-годинну прогулянку на свіжому повітрі. Термін проведення
канікул для 1 класу визначається відповідно до режиму роботи загальноосвітнього
навчального закладу. Їх тривалість протягом навчального року не повинна бути
меншою 30 календарних днів. З урахуванням особливостей регіону, специфіки
роботи загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з місцевими
органами управління освітою допускається зміна графіка учнівських канікул,
зокрема впровадження для учнів 1 класу додаткових весняних тижневих
канікул.Приймання дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється
на безконкурсній основі відповідно до наказу Міністерства освіти і науки
України від 07.04.2005 р. № 204. Неприпустимим є проведення іспитів,
тестування, співбесід з метою перевірки знань дитини.Водночас зауважимо,
що процес приймання дитини має проводитись вчителем початкових
класів та психологом у формі співбесіди, що триває не більше 30 хвилин, у
присутності батьків або осіб, які їх замінюють. Співбесіда має включати
спеціальні діагностичні завдання для перевірки рівня загального розвитку дитини,
її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до
вивчення навчальних предметів відповідно до спеціалізації закладу.При цьому не
дозволяється перевіряти вміння читати, писати, рахувати тощо, оскільки
формування цих навичок відбувається у процесі навчання дитини в початкових
класах загальноосвітніх навчальних закладів.Після зарахування дитини до 1 класу
шкільний психолог та вчитель вивчають її індивідуальні особливості з метою
найефективнішого впливу на всебічний розвиток та виховання особистості у
процесі навчання.Навчання учнів першого класу може бути
організовано:- у загальноосвітній школі;- у
навчально-виховному комплексі “Дошкільний навчальний
заклад-загальноосвітній навчальний заклад, загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний
навчальний заклад”;- на базі дошкільного навчального
закладу.Формування перших класів у школах з малою наповнюваністю учнів
здійснюється відповідно до умов роботи та фінансових можливостей конкретної
школи і залежить від кількості учнів та наявності вчителів.Кількість учнів у 1
класі не повинна бути більшою 30 осіб. Допускається зменшення наповнюваності за
умови прийняття відповідного рішення органами місцевої виконавчої влади та
місцевого самоврядування.Групи продовженого дня рекомендується комплектувати за
принципом “клас-група” або на базі паралельних класів, що є умовою їх
ефективності.Навчальний рік у 1 класі загальноосвітнього навчального
закладу незалежно від типу, підпорядкування і форми власності розпочинається 1
вересня і закінчується не пізніше 31 травня наступного року. Його тривалість
становить 175 робочих днів (35 навчальних тижнів).Навчальний план для учнів
початкової школи, в т.ч. і для 1 класу розрахований на 5-денний робочий
тиждень.Навчання першокласників здійснюється за семестровою структурою.
2. Адаптаційний період навчання
першокласників. Всеукраїнська акція «Дай руку, першокласнику!».
В ході проведення Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику!», яка
розпочалася в 2011/2012 навчальному році (Лист Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України №1/9-66 від 30.01.12), основна увага приділяється
створенню сприятливих умов для навчання шестирічок під час адаптаційного періоду.
Створення сприятливого середовища для
адаптації дитини до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їй
подальший розвиток, успішне навчання та виховання. Для учнів 1-го класу
особлива увага має приділятися:
• організації гарячого харчування;
• облаштуванню кімнат для відпочинку
(сну);
• облаштуванню приміщень для організації
рухливих ігор, щонайменше одного на паралель класів;
• обладнанню відокремлених туалетів
(убиралень);
• обладнанню відокремлених гардеробів з
обов’язковим виділенням секцій для кожного класу тощо (лист МОН України від
10.12.04 № 1/9-633).
Особливу увагу вчитель має приділяти
збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та
громадянському вихованню.
Створення сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до
систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників
за одночасного виконання навчальних програм з усіх предметів забезпечується при
складанні розкладу уроків. Необхідно дотримуватись оптимального
співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня з урахуванням
психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників.
Доцільно чергувати протягом дня навчальні
предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної
культури, курсу «Основи здоров’я», музичного та образотворчого мистецтв,
трудового навчання.
Навчальні предмети, що вимагають значного
розумового напруження, — мови, математику — доцільно ставити у розкладі другими
і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою діяльністю,
а також предмети «Основи здоров’я», «Природознавство», музичне мистецтво,
образотворче мистецтво, трудове навчання можна проводити на третьому-четвертому
уроках.
А от заняття з навчального предмета
«Фізична культура» у першому класі варто проводити лише на заключних уроках.
Четвер рекомендується планувати у розкладі
як розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з предметів
оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.
З метою уникнення перевантаження впродовж
вересня — жовтня на четвертих уроках доцільно використовувати, нестандартні форми організації
навчального процесу. Протягом цього часу учитель може планувати проведення
окремих навчальних занять у формі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій,
уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.
Так, протягом цих 8 тижнів можна щоденно
проводити по одному нестандартному уроку (загалом 40 годин навчального
навантаження) за рахунок 24 уроків фізичної культури і 16 уроків з інших
предметів. Наприклад, можна провести в цей період заключними уроками 5-6
уроків-ігор, уроків-театралізацій та уроків-екскурсій з предмета «Основи
здоров’я», 2-3 екскурсії з предмета «Природознавство», 4-5 уроків-ігор та
уроків-екскурсій з математики, 1-2 екскурсії з образотворчого мистецтва, 2-3
екскурсії з трудового навчання, 2-3 уроки-театралізації з музики.
У класному журналі доцільно вказувати
форму проведення уроків, якщо вони проводяться не в класно-урочній формі.
В адаптаційний період навчання
першокласників виявляється специфіка організації уроків з окремих предметів.
Уроки фізичної культури протягом
перших двох місяців (24 год, по 3 уроки на тиждень) спрямовані в першу чергу на
розвиток і удосконалення рухів дітей і, за можливості, проводяться на свіжому
повітрі.
Уроки з курсу «Основи
здоров’я» рекомендується проводити, активно поєднуючи навчально-пізнавальну і
оздоровчо-рухову діяльність першокласників. Ігри та ігрові ситуації мають бути
невід’ємною частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ
здоров’я.
Початковий період адаптації на уроках математики збігається
з проведенням підготовчої роботи до сприйняття понять «число», «величина», дій
із числами та ін. (дочисловий період). У цей період діти вчаться цілеспрямовано
спостерігати за предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення
у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при
цьому кількісні й просторові уявлення. Відбувається розширення математичного
кругозору і досвіду дітей, формуються їхні комунікативні уміння. Особлива увага
приділяється розвитку математичного мовлення дітей, формуванню їхніх
особистісних якостей.
Залежно від характеру завдань на уроці
діти можуть вставати з-за парт, підходити до столу вчителя, до книжкових
полиць, до полиць із наочністю, іграшками та ін.
Значне місце на уроках математики слід
відводити дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатися,
забезпечуючи зміну видів діяльності. Навчання має відбуватися не лише у класі,
а й у добре обладнаній ігровій кімнаті, на уроках-іграх, поза межами класу,
школи. Щотижня один урок математики доцільно проводити на повітрі.
Згідно з вимогами Державних санітарних
правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та
організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008–01) на п’ятнадцятій
хвилині кожного уроку має проводитись фізкультхвилинка, що складається з
динамічних, дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики
тощо.
Учитель повинен весь час стимулювати учнів
дотримуватись правильної постави під час виконання письмових робіт за партою.
Прийоми та методи роботи з дітьми мають
забезпечувати різноманітну активну практичну діяльність кожного учня. Ігрові
форми діяльності мають бути домінуючими під час навчання у 1-му класі.
Акцентуємо увагу на тому, що навчальні досягнення учнів перших класів
загальноосвітніх навчальних закладів з усіх навчальних предметів не оцінюються
в балах, а підлягають словесному оцінюванню.
Відповідно до Інструкції про переведення
та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх
типів та форм власності (наказ МОН України від 14.04.2008 № 319, зареєстрований
у Міністерстві юстиції України 6 травня 2008 року за №383/15074) наприкінці
навчального року на кожного учня 1-го класу учитель складає характеристику, яка
заноситься до особової справи учня (п. 5.2 Інструкції). У ній зазначається
рівень розвитку учня та результати оволодіння ним усіма компонентами навчальної
діяльності.
У класному журналі та в зошитах оцінки в
балах або в рівнях не виставляються. Недоцільним є використання будь-яких
умовних позначень для оцінювання навчальних досягнень учнів 1-го класу,
оскільки вони з часом асоціюються у дитини з відповідним балом за встановленими
критеріями оцінювання.
3. Реалізація інваріантної і варіативної
складової навчального плану.
Робочі навчальні плани для 1-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи,
затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від
10.06.2011 № 572.
Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалізацією як
інваріантної, так і варіативної складової, що в обов’язковому порядку
фінансуються з відповідних бюджетів.
Освітня галузь Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів
у Типових навчальних планах реалізується через навчальні предмети «Українська
мова», «Літературне читання», «Російська, інша мова національної меншини (мова
і читання)», «Іноземна мова».
У перших класах зазначена галузь реалізується через навчальні
предмети «Українська мова (навчання грамоти: мова і читання)», «Російська, інша
мова національної меншини (навчання грамоти: мова і читання)», «Українська мова
у школах з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини», «Іноземна
мова».
Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через
однойменні навчальні предмети, відповідно — «Математика», «Природознавство».
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у
світі», проте у першому класі зазначений предмет не вивчається. Його викладання
розпочнеться у 3-х класах
Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується через
навчальні предмети «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Формування навичок
здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу
«Основи здоров’я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної
та варіативної складових типових навчальних планів.
Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання»
та «Сходинки до інформатики». У перших класах загальноосвітніх навчальних
закладів реалізація зазначеної галузі здійснюється через предмет «Трудове
навчання».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через навчальні предмети
«Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» або інтегрований курс
«Мистецтво». Зазначимо, що загальноосвітній навчальний заклад може обирати
окремі курси музичного та образотворчого мистецтва або інтегрований курс
«Мистецтво».
Типові навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на
державному рівні, обов’язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів
незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій
передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової,
курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.
При визначенні гранично допустимого
навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна
тривалість уроків у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів.
Організація навчання в перших класах здійснюється за новими навчальними
програмами інваріантної складової, розробленими на виконання Державного
стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України № 462 від 20.04.2011, та затвердженими Міністерством освіти і
науки, молоді та спорту України (наказ МОНмолодьспорту України від 12.09.2011
«Про навчальні програми для 1—4 класів загальноосвітніх навчальних закладів»).
Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням
українською мовою. 1—4 класи. — К.: Видавничий дім «Освіта», 2011;
Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів і
спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов. 1—4 класи. — К.:
Видавничий дім «Освіта», 2011.
Навчальні програми побудовано на засадах особистісно орієнтованої освіти,
системного і компетентнісного підходів, що зумовлює відповідний відбір змісту і
чітке визначення результативної складової його засвоєння.
4. Особливості вивчення навчальних предметів у 1-му класі.
Для реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти розроблені
нові підручники для 1-го класу з усіх предметів інваріантної складової, якість
яких визначалася під час Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для
учнів 1—4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів предметними експертними
комісіями, установами Національної академії педагогічних наук України та
загальноосвітніми навчальними закладами.
Підручникам для 1-х класів — переможцям Всеукраїнського конкурсу надано
гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України»
відповідно до наказу МОНмолодьспорту України від 07.02.2012 № 118 «Про надання
грифа навчальній літературі».
Курс української мови в 1-му класі (читання і письмо) розпочинається
з навчання грамоти, метою якого є формування в учнів
елементарних навичок читання і письма, розвиток мовленнєвих умінь,
збагачення, уточнення та активізація словникового запасу,
удосконалення фонематичного слуху, здійснення граматико-орфографічної пропедевтики.
Навчання грамоти здійснюється на уроках читання і письма протягом 7 годин
на тиждень.
Для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма в букварний
період за рішенням педагогічної ради навчального закладу на навчання
української мови в 1-му класі доцільно використати 1 годину з варіативної
складової навчального плану, що дасть можливість виділити на навчання грамоти 8
годин на тиждень.
Разом з тим розподіл годин на навчання грамоти (читання й письма) протягом
навчального року можна здійснювати по-іншому — не за семестрами, а за тижнями:
на одному тижні планувати 4 години на читання і 3 години на письмо, а на наступному
тижні — 3 години на читання і 4 години на письмо. У результаті час, відведений
на читання і письмо, буде розподілено порівну.
Процес навчання грамоти в 1-му класі поділяється на три періоди: добукварний,
букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки школярів
учитель може самостійно визначати тривалість добукварного і букварного
періодів.
У цей період, окрім освітніх завдань, перед учителем стоять
не менш важливі завдання, спрямовані на: забезпечення адаптації дітей до
школи, шкільного колективу і ознайомлення з правилами поведінки в ньому;
формування навчальних умінь учнів (сидіти за партою, слухати вчителя,
виконувати завдання індивідуально, в парах, у групах та ін.).
Важливим завданням читання в 1-му класі є пробудження у школярів
інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею
працювати. У 1-му класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до
20 хвилин уроку навчання грамоти (1 раз на 2 тижні). Якщо учні класу мають
достатній рівень розвитку навички читання, учитель може відводити на заняття з
дитячою книжкою цілий урок.
Важливе місце в системі роботи над розвитком мовленнєвої діяльності учнів
відводиться які рекомендується проводити у 1-му класі як фрагмент уроку
(протягом 15—20 хвилин) не рідше як один раз на два тижні (17 годин на рік).
Зважаючи на фізіологічні особливості шестирічних першокласників,
неприпустимим є прискорене вивчення Букваря, оскільки навіть за умови
інтенсивної підготовки дітей до школи, коли вони уже в 1-му класі добре
читають, навичка письма потребує тривалого часу для формування
— у дошкільному віці вона не формується.
Навчання письма, як і читання, також поділяється на три періоди: добукварний,
букварний і післябукварний, кожен з яких має свої завдання.
Тривалість періодів залежить від якості опанування учнями предметних
компетенцій, закладених у програмі з навчання грамоти. Під час навчання письма
до уваги беруться індивідуальні особливості розвитку кожного учня (ліворукість,
темперамент, стан здоров’я тощо), від чого має залежати письмове навантаження
дитини (обсяг завдання на уроці) та частота і рівень уваги, приділеної вчителем
дитині безпосередньо під час письма.
Нагадуємо, що насильно переучувати дітей, які пишуть лівою рукою, не можна.
Консультування з дитячим лікарем та психологом є обов’язковим.
Навчання письма відбувається у зошитах з друкованою основою за певним
алгоритмом. Вправи з графіки письма поєднуються з удосконаленням вимовних
умінь, роботою над збагаченням словникового запасу дітей за ілюстрованим
матеріалом зошита. Порядок вивчення рукописних букв збігається з послідовністю
їх розташування у букварі. У ІІ семестрі рекомендується ознайомити учнів з
письмом у зошиті без друкованої основи.
У післябукварний період удосконалюються та
закріплюються набуті навички: писати за зразком, списувати з друкованого
шрифту, записувати на слух окремі букви, склади, слова (де звучання не
розходиться з написанням), невеликі речення, читати написане. Оскільки розвиток
навички письма об’єктивно відстає від навички читання, у післябукварний період
доцільно практикувати комбіновані уроки навчання грамоти, на яких чергується
робота із читання і письма.
Програма вивчення іноземної мови в 1 класах
загальноосвітніх навчальних закладів передбачає реалізацію змісту в обсязі
однієї години на тиждень за допомогою рекомендованих підручників, програма
поглибленого вивчення іноземної мови у 1 класах спеціалізованих навчальних
закладів - в обсязі трьох годин на тиждень.
Згідно з новою редакцією Державного стандарту мета навчання математики полягає
у формуванні в молодших школярів предметної математичної й ключових
компетентностей. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового
змісту навчання та організації навчально-виховного процесу на засадах
компетентнісного підходу.
Зміст навчання математики в 1-му класі розгортається за такими змістовими
лініями: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності,
нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з
даними.
Навчання математики в 1-му класі спирається на результати дошкільної
підготовки дитини — їх відображають показники логіко-математичного розвитку,
визначені державними нормативними документами дошкілля (Базовий компонент
дошкільної освіти, програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений
старт»). У зв’язку із цим курс навчання починається узагальненням і
систематизацією математичних уявлень, які на елементарному рівні відображають
ознаки, властивості та відношення предметів навколишнього світу і пов’язані з
їх формою, кольором, розміром, взаємним розміщенням на площині або у просторі.
Особливу роль у формуванні предметної математичної компетентності учнів
відіграє уміння розв’язувати сюжетні задачі. Для успішного навчання учнів
розв’язувати задачі необхідно цілеспрямовано формувати в них поняття задачі,
опрацьовувати уміння виокремлювати її складові на основі аналізу текстового
формулювання (крім умови і запитання виділяють числові дані й шукане); вчити
встановлювати зв’язки між умовою і запитанням; знаходити шляхи розв’язання
задачі; досліджувати вплив змін в умові задачі на її розв’язання. Складання
короткого запису задачі в 1-му класі не є обов’язковим. Задачу записують
переважно у три рядки: у першому рядку через клітинку — числові дані й шукане,
яке позначають знаком запитання; у другому — рівність, яка є розв’язанням; у
третьому — число, яке є розв’язком задачі. Відповідь на запитання задачі учні
повідомляють усно. Допускається формулювання відповіді, починаючи з шуканого
числа.
Програма навчання математики в 1-му класі передбачає реалізацію змісту в
обсязі чотирьох годин на тиждень.
Навчальний предмет «Природознавство» у початковій школі
має велике значення для розвитку особистості молодшого школяра. Знання про
природу розвивають ерудицію, світогляд, мислення, мовлення, волю, почуття,
уяву, творчі та дослідницькі здібності, спостережливість, екологічну культуру,
позитивні моральні якості, навички навчальної праці, різноманітні теоретичні й
практичні способи діяльності, зокрема способи пізнавальної діяльності, сприяють
успішній адаптації у навколишньому середовищі.
На вивчення природознавства у 1-му класі типовими навчальними планами
передбачено 2 години на тиждень.
Предмет «Основи здоров’я» відіграє важливу роль у системі
навчання і виховання учнів, його мета — формування здоров’язбережувальної
компетентності учнів на основі оволодіння ними знаннями про здоров’я та
безпеку, практичними навичками здорового способу життя і безпечної поведінки,
виховання ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння всебічному
розвитку дітей. Відповідно до навчального плану на вивчення предмета відводиться
1 година на тиждень.
Головні завдання програми підпорядковані досягненню поставленої мети і
спрямовані на опанування основних складових здоров’язбережувальної
компетентності (знання, практичні навички й уміння, ціннісне ставлення до життя
і здоров’я).
Основними базовими поняттями програми
визначено здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку,
здоров’язбережувальну компетентність, здоров’язбережувальні компетенції.
Основною метою фізичного виховання в початковій
школі є формування у школярів стійких мотивів і потреб відносно свого здоров’я,
фізичного розвитку і фізичної підготовленості, комплексного розвитку здібностей
і психічних якостей від народження, використання засобів фізичного виховання в
організації здорового способу життя.
Виходячи із сучасних вимог до фізичного виховання учнів і вимог до
навчальних програм, була здійснена спроба відійти від традиційної структури її
побудови і запровадити новий підхід — розподіл навчального матеріалу за
«школами», до кожної з яких увійшли вправи, споріднені за способом рухової
діяльності, а саме:
• школа культури рухів;
• школа пересувань;
• школа м’яча;
• школа активного відпочинку (рекреації);
• школа сприяння розвитку фізичних здібностей.
У кінці кожної «школи» подаються контрольні навчальні нормативи і вимоги. Наприклад,
після «школи м’яча» такі нормативи:
Орієнтовні навчальні нормативи і вимоги
|
Зміст навчального матеріалу
|
Рівень навчальних досягнень учнів
|
|
початковий
|
середній
|
достатній
|
високий
|
|
Метання маленького м’яча з-за
голови у ціль (1 х 1м ) з відстані 8 м із 5 спроб
(попадань)
хлопці
дівчата
|
1
жодного попадання
|
2
1
|
3
2
|
4
3
|
|
Передачі м’яча ударом об підлогу із 10 передач з відстані 4 м (кількість
точних передач):
хлопці
дівчата
|
4 і менше
3 і менше
|
6
5
|
8
6
|
10
8
|
|
Зупинка м’яча, що котиться, підошвою із 5 спроб (кількість зупинок):
хлопці
дівчата
|
менше 2
1
|
2
2
|
4
3
|
5
4
|
Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з фізичної культури
здійснюється вербально.
Програма передбачає реалізацію змісту предмета в обсязі трьох годин на
тиждень. Вона не встановлює чітко визначеної кількості годин для вивчення тих
чи інших розділів. Враховуючи рівень фізичної підготовленості учнів, їхні
інтереси та здібності, стан спортивно-матеріальної бази навчального закладу,
кліматичні умови, вчитель самостійно визначає кількість годин на вивчення
складових кожної «школи». Виходячи з регіональних особливостей і умов навчання,
на місцях допускається внесення змін і доповнень до змісту базової програми в
обсязі не більше 20 % від загальної кількості годин.
Типовими навчальними планами для 1 класів
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою передбачено
1годину на предмет «Музичне мистецтво», 1годину на предмет «Образотворче
мистецтво», або 2 години на інтегрований курс «Мистецтво».
Метою навчального предмета «Трудове навчання» в початковій
школі є формування і розвиток у межах вікових можливостей учнів
предметно-перетворювальної компетентності, яка дає їм можливість
самостійно розв’язувати предметно-практичні завдання та побутові проблеми.
Зміст курсу «Трудове
навчання» визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки
матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво та
самообслуговування.
На вивчення трудового навчання в 1-му класі Типовими навчальними планами
передбачено 1 годину.
