ЗАТВЕРДЖУЮ

заступник Міністра

освіти і науки України

_____________ П. К. Хобзей

Орієнтовні вимоги

до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців)

у системі загальної середньої освіти у 2016/2017 навчальному році

Загальні положення

Державна підсумкова атестація (ДПА) в 2016/2017 навчальному році проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547 (далі МОН України), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
14 лютого 2015 року за № 157/26602, та наказу МОН України від 20.10.2016
№ 1272 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році» із змінами, внесеними наказом МОН від 30.12.2016 № 1696 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2016 року
№ 1272».

Строки проведення державної підсумкової атестації випускників загальноосвітніх навчальних закладів І і ІІ ступенів  визначаються педагогічною радою і затверджуються відповідним наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2017 року.

Атестація у загальноосвітніх навчальних закладах І і ІІ ступенів  проводиться за місцем навчання у письмовій формі. Завдання для проведення атестації укладають вчителі навчального закладу, відповідно до затверджених міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань,  і затверджує керівник навчального закладу. Завдання мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

У школах (класах), у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, атестація може складатися мовою вивчення предмета.

У загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня державна підсумкова атестація проводиться з трьох предметів: української мови, літературного читання, математики. У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити державну підсумкову атестацію з четвертого предмета: мови національної меншини. Рішення про проведення державної підсумкової атестації з мови національної меншини приймається педагогічною радою на підставі письмових звернень батьків (одного із батьків) або їх законних представників і затверджується наказом керівника навчального закладу.

 

Учні (вихованці), які проживають на тимчасово окупованій території, проходять атестацію у Міжнародній українській школі або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розташовані поза тимчасово окупованою територією або в навчальних закладах, що перемістилися з такої території. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, надається право пройти атестацію екстерном. При цьому атестацію мають можливість пройти особи, які зараховані на екстернатну форму навчання.

Учні (вихованці), які хворіли під час проведення атестації, та учні (вихованці), які не з’явилися для проходження атестації або не взяли участь під час і основної, і додаткової сесії ЗНО з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за ДПА, через поважні причини, зобов'язані надати довідку, на підставі якої рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу та відповідним наказом його керівника їм надається право пройти атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.

Учні (вихованці), які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після проведення атестації, проходитимуть атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.

В окремих випадках, згідно пункту 13 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію, дозволяється проводити атестацію достроково за завданнями, укладеними навчальними закладами.

.

Оформлення атестаційної роботи (зразок)

Атестаційна робота оформлюється письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт, до прикладу:

Робота

на державну підсумкову атестацію

 з української мови за курс початкової (основної) школи

учня (учениці) 4(9) класу

( прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, до прикладу:

Диктант

Тарас Шевченко

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу. На ньому зазначається дата, до прикладу: 05.06.2016 р.

Підписування роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки.

Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи

Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи здійснюється учнем (ученицею) на аркушах зі штампом навчального закладу або на спеціальному бланку відповідей, що розробляється навчальним закладом. У чистовому варіанті атестаційної письмової роботи виправлення (крім лексичних, орфографічних помилок) вважаються помилкою і не зараховуються як правильні відповіді.

Виставлення оцінок за ДПА

Бали за ДПА виставляються в класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна". Результати атестації виставляються у додатки до свідоцтв про базову загальну середню освіту та до атестатів про повну загальну середню освіту у графі "державна підсумкова атестація" та враховуються при визначенні середнього балу атестата. Особам звільненим від проходження ДПА за станом здоров’я у додаток до атестата замість оцінки робиться запис «звільнений» («звільнена»).

Орієнтовні вимоги  до змісту атестаційних робіт 

4 клас

У загальноосвітніх навчальних закладах державній підсумковій атестації (далі атестація) підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української мови (мови і літературного читання) та математики.

Атестація з української мови учнів, які почали вивчати її в поточному навчальному році, здійснюється за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.

Атестація з кожного предмета проводиться письмово у формі підсумкових контрольних робіт.

Контрольні роботи проводяться в загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п'ятниці, а також днів перед і після святкових.

На проведення контрольної роботи відводиться 1 академічна година (один урок): 5 хв. – на пояснення змісту роботи та інструкції щодо її виконання і 35 хв. – на її виконання.

Тексти підсумкової контрольної роботи вчитель записує до початку уроку на дошці або заздалегідь друкує на окремих аркушах і перед уроком роздає кожному учневі.

Оцінювання підсумкових контрольних робіт здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» (наказ Міністерства від 13.04.2011 № 329, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011                            за № 566/19304, наказ Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016          № 1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222»).

Додаткові підсумкові контрольні роботи у 4-х класах не проводять.

Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до державних вимог щодо навчальних досягнень учня/учениці, визначених чинними навчальними програмами для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Завдання для підсумкових контрольних робіт розробляються методичним об'єднанням учителів (кафедрою) початкових класів загальноосвітнього навчального закладу (вчителем початкових класів у школах з малою наповнюваністю учнів) відповідно до розділу ІІ («Особливості конструювання змісту підсумкових контрольних робіт з навчальних предметів, з яких проводять атестацію») Орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань для проведення ДПА у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2017-2018 н.р. і затверджуються адміністрацією навчального закладу.

При підготовці завдань для підсумкової контрольної роботи необхідно враховувати такі аспекти:

·       перевірці підлягає навчальний матеріал, що опановувався учнями впродовж навчання в початковій школі;

·       контрольна робота повинна містити компетентнісно-орієнтовані завдання різних рівнів складності;

·       кількість і обсяг завдань мають бути оптимальними для виконання впродовж часового проміжку, відведеного на контрольну роботу;

·       тестові завдання бажано формулювати в одному стилі: або у формі запитання, або спонукання;

·        завдання для проведення підсумкової контрольної роботи готують у двох рівноцінних варіантах (окрім текстів для диктанту).

Особливості конструювання змісту атестаційної роботи з української мови

Зміст підсумкової контрольної роботи може бути сконструйовано у двох комбінаціях (за вибором учителя).

І комбінація підсумкової контрольної роботи з української мови  формується з тексту для диктанту або списування (з пропущеними орфограмами) для виявлення правописних умінь і завдань до тексту: творчого - на побудову зв’язного висловлювання для перевірки мовленнєвих умінь та завдань для перевірки мовних знань.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Вимоги до формування змісту І комбінації підсумкової контрольної роботи з української мови

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Диктант або текст для списування з пропущеними орфограмами обсягом 50-55 слів  і кількістю орфограм 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі  2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати. Текст не має містити більше 2 слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою початкової школи**	1	по 6 балів*	6 балів
2.	Завдання до тексту для перевірки мовних знань	4	по 1 балу	4 бали
3.	Творче завдання до тексту: побудова зв’язного висловлювання з 3-4 речень (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 2-3 речень	1	по 2 бали***	2 бали
Разом		6	-	12 балів

* за кожну допущену у диктанті або списуванні помилку знімається по 1 балу;

** у разі, коли у тексті є слово на орфограму, вивчення якої не передбачено програмою початкової школи, воно заздалегідь записується на дошці і під час виконання роботи учитель звертає увагу дітей на його правильний запис;

*** у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.

ІІ комбінація підсумкової контрольної роботи з української мови формується з тестових завдань закритого типу (на вибір однієї відповіді з трьох пропонованих), відкритого типу (з короткою відповіддю і на встановлення послідовності або відповідності для перевірки мовних знань), диктанту або списування тексту з пропущеними орфограмами для виявлення правописних умінь і творчого завдання на побудову зв’язного висловлювання для перевірки мовленнєвих умінь.

Частину роботи (диктант/списування і творче завдання) учень письмово оформлює на аркушах зі штампом школи), дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з мов. Тестові завдання виконує на аркуші, виданому вчителем.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Завдання для до формування змісту ІІ комбінації підсумкової контрольної роботи з української мови

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Диктант або текст для списування з пропущеними орфограмами обсягом 25-30 слів (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 20-25 слів) і кількістю орфограм 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі  1 слово з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати. Текст не має містити більше 1 слова на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою початкової школи**	1	по 3 бали*	3 бали
2.	Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів	3	по 1 балу	3 бали
3.	Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами	1	по 2 бали***	2 бали
4.	Завдання відкритого типу з короткою відповіддю	1	по 2 бали***	2 бали
5.	Творче завдання: побудова зв’язного висловлювання з 3-4 речень (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 2-3 речень	1	по 2 бали***	2 бали
Разом		7	-	12 балів

* за кожну допущену у диктанті або списуванні помилку знімається по 1 балу;

** у разі, коли у тексті є слово на орфограму, вивчення якої не передбачено програмою початкової школи, воно заздалегідь записується на дошці і під час виконання роботи учитель звертає увагу дітей на його правильний запис;

*** у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.

Особливості конструювання змісту атестаційної роботи з літературного читання

Зміст підсумкової контрольної роботи може бути сконструйовано у двох комбінаціях (за вибором учителя).

І комбінація підсумкової контрольної роботи має формуватись з тексту для читання мовчки для перевірки сформованості навичок читання, завдань до тексту для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом і творчого на побудову висловлювання власної думки до змісту прочитаного.

Письмову частину роботи (творче завдання) учень оформлює на листочках зі штампом школи. Інші завдання виконує на аркуші з текстом, виданому вчителем.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 3.

Таблиця 3

Вимоги до формування змісту І комбінації підсумкової контрольної роботи з літературного читання

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Текст (незнайомий учням) для самостійного читання з мови навчання обсягом 330-390 слів, (для шкіл з навчанням мовами національних меншин –  250-310 слів). Кількість слів, які потребують пояснення – не більше 2. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній.	1	по 4 бали*	4 балів
2.	Завдання до тексту для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом	6	по 1 балу	6 балів
3.	Творче завдання: письмове висловлення власної думки до змісту прочитаного тексту з 4-5 речень***, для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 2-3 речень***	1	по 2 бали***	2 бали
Разом		8	-	12 балів

ІІ комбінація підсумкової контрольної роботи з читання має формуватись з тексту для самостійного читання і завдань до тексту для перевірки розуміння змісту прочитаного і вміння працювати з текстом: тестових закритого типу (з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих) і відкритого типу (на встановлення послідовності або відповідності та з короткою відповіддю) і творчого.

Частину роботи (творче завдання) учень письмово оформлює на аркушах зі штампом школи. Тестові завдання виконує на окремому аркуші з тестовими завданнями, виданому вчителем.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 4.

Таблиця 4

Вимоги до формування змісту ІІ комбінації підсумкової контрольної роботи з літературного читання

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Текст (незнайомий учням) для самостійного читання з мови навчання обсягом 330-390 слів (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 250-310 слів). Кількість слів, значення які потребує пояснення – не більше 1. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній.	1	по 4 бали	4 бали
2.	Завдання до тексту закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів	2	по 1 балу	2 бали
3.	Завдання до тексту відкритого типу з короткою відповіддю	1	по 2 бали**	2 бали
4.	Завдання до тексту відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами	1	по 2 бали**	2 бали
5.	Творче завдання до тексту: письмове висловлення власної думки до змісту прочитаного тексту – 4-5 речень***	1	по 2 бали**	2 бали
Разом		6	-	12 балів

* спосіб читання оцінюється 1 балом(за наявністю /відсутністю артикуляцією), темп читання 3 балами; вчитель враховує обсяг тексту, якій учень встиг прочитати за 3 хвилини: повністю-3 бали, не менше 2/3 – 2 бали, не менше половини 1 бал, менше половини жодного балу;

** якщо творче завдання виконано частково, неточно – 1 балом; якщо у творчому завдання учень логічно, правильно висловлює думку, обґрунтовує її, дає свою оцінку вчинкам героїв, описаним подіям, завдання оцінюється 2 балами;

*** бали за письмову частину роботи з читання виставляються без урахування помилок за грамотність.

Перевірку організовують таким чином:

-        учитель пропонує дітям взяти в руки олівці;

-        за вказівкою вчителя діти починають читати текст (мовчки);

-        через 3 хвилини вчитель зупиняє читання і пропонує поставити олівцем крапку над словом, на якому зупинився читати учень;

-        учитель пропонує дітям продовжити читання тексту до кінця і виконати завдання до нього, працюючи з текстом.

Особливості конструювання змісту атестаційної роботи з математики

Зміст підсумкової контрольної роботи може бути сконструйовано у двох комбінаціях (за вибором учителя).

І комбінація підсумкової контрольної роботи з математики має формуватись з таких основних завдань: складеної задачі на 3 дії; виразу з багатоцифровими числами на визначення порядку дій (з дужками); на порівняння і перетворення величин; знаходження частини від числа; застосування геометричного матеріалу.

Роботу учень письмово оформлює на листочках зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з математики. Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись у зошиті.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 5.

Таблиця 5

Вимоги до формування змісту І комбінації підсумкової контрольної роботи з математики

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Задача на три дії	1	по 3 бали*	3 бали
2.	Знаходження значення виразу (з дужками) з багатоцифровими числами, що передбачає визначення порядку дій	1	по 2 бали**	2 бали
3.	Порівняння чисел і величин та перетворення величин	2	по 1 балу	2 бали
4.	Знаходження частини від числа	1	по 1 бали	1 бал
5.	Геометричний матеріал	1	по 2 бали**	2 бали
6.	Творче завдання або завдання з логічним навантаженням	1	по 2 бали	2 бали
Разом		7	-	12 балів

ІІ комбінація підсумкової контрольної роботи для державної атестації з математики має формуватись з тестових завдань (відкритого і закритого типу), серед яких обовʼязково одна задача на три дії та одне завдання з геометричним матеріалом.

Частину роботи (задачу і геометричний матеріал) учень письмово оформлює на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з математики. Тестові завдання виконує на окремому аркуші з тестовими завданнями, виданому вчителем. Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись відповідно у зошиті і на аркуші з тестами.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 6.

Таблиця 6

Завдання для до формування змісту ІІ комбінації підсумкової контрольної роботи з математики

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів ***	3	по 1 балу	3 бали
2.	Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами***	2	по 2 бали**	4 бали
3.	Завдання відкритого типу з короткою відповіддю ***	1	по 2 бали**	2 бали
4.	Завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю (задача	1	по 3 бали**	3 бали
Разом		8	-	12 балів

* якщо неправильно виконано одну дію задачі, її розв’язання оцінюється 2 балами, якщо неправильно виконано дві дії – 1 балом;

** якщо завдання виконано частково, воно оцінюється 1 балом.

***контрольна робота має містити одне завдання з геометричним матеріалом, яке може бути подано в одному з позначених *** пунктів.

Директор департаменту

загальної середньої та

дошкільної освіти                                                                      Ю. Г. Кононенко

Засідання обласної творчої групи

  

24 лютого 2017 року на базі Підволочиської гімназії відбулося засідання  обласної творчої групи вчителів початкових класів на тему «Диференційоване навчання – щлях  до реалізації особистісно-орієнтованого навчання».  У засіданні взяли участь Городецька О.В, викладач кафедри менеджменту і методології освіти, кандидат педагогічних наук, Морська Я.Ф, методист ТОКІППО, Мотика С.С, начальник відділу освіти Підволочиської селищної ради, Сакевич Г.Р., завідувач методичним кабінетом. Гімназія зустріла гостей дитячим привітанням, молитвою  до Матері Божої. Директор навчального закладу Худа Н.І. ознайомила присутніх з освітнім простором навчального закладу. Учасники засідання відвідали  урок з української мови  у 4-А класі на тему «Повторення вивченого про дієслово в 3 класі. Роль дієслів у реченні» та виховний захід – українські дитячі посиденьки «Ми, українці, - нація прадавня», які провела член творчої групи  Козуб Любов Петрівна. Вона презентувала свій досвід роботи з проблеми   «Впровадження елементів критичного мислення на уроках української мови як  різновид диференційованого навчання».

Підсумовуючи, учасники засідання відмітили, що пріоритетами реформування української школи, в тому числі і початкової, є побудова партнерських стосунків між учнем і вчителем, компетентнісний підхід до навчання. Цьому сприяє диференційоване навчання.

Матеріали засідання розміщені у блозі

Хрестоматії сучасної дитячої літератури для початкової школи

640тис примірників Хрестоматії сучасної дитячої літератури для початкової школи у двох томах забрані з друкарень та доставляються до обласних управлінь (департаментів) освіти. На обласному рівні книги розподілять  та доставлять до шкільних бібліотек.

“Ми сподіваємось, що вже з початку другого семестру школярі 1-4 класів зможуть користуватися новими Хрестоматіями. Таким чином, кожна дитина зможе ознайомитись із цікавими текстами сучасних письменників, які увійшли до оновленої програми для початкової школи з літературного читання”, - зазначає радник Міністра освіти і науки України Іванна Коберник. 

Інститут модернізації змісту освіти розподілив усі книги між областями пропорційно до кількості учнів у регіонах України.  

"Хрестоматії для 1-2 та 3-4 класів будуть у всіх шкільних бібліотеках України. МОН доставляє надруковані за державний кошт книги до обласних центрів. Розподілити між школами - це відповідальність обласних департаментів освіти" - наголосила Коберник.

В той же час, Донецька та Луганська області отримають додатковий тираж Хрестоматії для 3-4 класів - в цих областях книгою будуть забезпечені всі учні. Це благодійна ініціатива  “Видавництва Старого Лева”, яке передало 20тис додаткових примірників Хрестоматії для 3-4 класів  для шкільних бібліотек Донецької та Луганської областей.

"В Донецькій області вже чекають тираж Хрестоматії для початкової школи.  Поява тут нових українських книжок дуже важлива. Ми вдячні за додатковий благодійний тираж “Видавництву Старого Лева”, який дозволить забезпечити всіх учнів 3-4 класів творами для читання сучасних українських авторів. Ми зробимо все необхідне, щоб Хрестоматії потрапили до шкільних бібліотек до закінчення канікул", - повідомив Ігор Стокоз, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації.

Нагадуємо, що  друк Хрестоматії сучасної української дитячої літератури для 1-4 класів став можливим завдяки прозорій закупівлі підручників для 8 класів, що дозволило зекономити гроші на тираж ще однієї книги. Її головна мета - доповнити програму Літературного читання творами сучасних українських письменників, яких замало в чинних підручниках.

Літературне читання Оновлена програма: як і що читатимуть діти в молодших класах

01.09.2016 0 Автор: Валентина Вздульська

З 1 вересня 2016 року набирають чинності оновлені програми для молодших класів, схвалені Колегією Міністерства освіти і науки на початку серпня. Зазнала змін і програма з літературного читання. Що саме та як тепер читатимуть діти в 1-4 класах, з’ясовувало Читомо.

Що читали раніше?

Шкільні програми повинні оновлюватися з певною періодичністю, аби підготовка учнів відповідала сучасним вимогам. Програма з літературного читання в початковій школі за роки незалежності зазнавала лише косметичних змін. Вона, за свідченнями фахівців, не враховувала сучасних досягнень педагогіки, психології та літературознавства. Крім того, до кола читання 1-4 класів входили лексично, тематично, стилістично, жанрово та ідеологічно застарілі тексти.
Зі 119 письменників за програмою минулого року 107 (тобто 90%) народилися до Другої світової війни. Більшість із них – представники радянського «мейнстріму» першої половини ХХ століття: Остап Вишня, Микола Трублаїні, Олесь Гончар, Андрій Малишко, Михайло Стельмах та інші. Трохи менше імен – класики ХІХ століття (Тарас Шевченко, Іван Франко, Олена Пчілка та ін.)
І зовсім крихітний відсоток припадав на авторів, які активно пишуть і публікуються у наш час – це Леся Воронина, Сашко Дерманський, Анатолій Качан, Леся Мовчун, Дмитро Чередниченко та ще кілька імен.
Жарти про те, як діти приходять зі школи і здивовано кажуть: «Мамо, ми сьогодні вивчали живого письменника!» уже перестали бути смішними, стверджують фахівці.

Читайте також: Зоя Звиняцьківська: «Батьківський контроль» перевіряє підручники 

«Якщо ви візьмете канонічні підручники чи збірники для позакласного читання, то вони на сімдесят-вісімдесят, а інколи й дев’яносто відсотків складаються з пейзажно-сільських творів: стежка, ліс, степ, поле, річка… Вони переповнені незрозумілою дітям лексикою, яка, у принципі, і не знадобиться їм у подальшому житті. Різноманітними кептариками, валянками, мірами довжини, особливостями сільського побуту ХІХ століття.
Звичайно, ця українознавча складова повинна бути в літературі, але вона в жодному разі не повинна бути домінантною. Деякі академіки вважають, що діти мають читати виключно таку стерильну, правильну мову в дусі Нечуя-Левицького. Ми високо цінуємо цього класика, але нею вже не розмовляють. Важливо навчити дітей розмовляти сучасною мовою, спілкуватися нею. Щоб українська мова не асоціювалася лише з давно померлими людьми», – розповідає Іванна Коберник, радниця міністра освіти і науки України, керівниця спільного проекту МОН і соціальної платформи EdEra з оновлення навчальних програм.

Читайте також: Засновник EdEra: Освіта має «вставляти» так само, як інші заняття у цьому світі

Що читатимуть тепер?

До кола читання 2-4 класів увійшло 125 письменників. Це трохи більше, ніж у попередні роки (119). 35% з них – нові імена, їх не було в старій програмі.
Варто зауважити, що в програмі вказуються саме імена авторів, а не назви творів. Вибір текстів для читання залишається за вчителем.
Більшість «новеньких» – це сучасні українські письменники, які активно пишуть і публікуються: Галина Ткачук, Григорій Фалькович, Оксана Лущевська, Василь Голобородько, Тетяна Стус, Іван Андрусяк, Галина Малик, Тарас та Мар’яна Прохаськи, Катерина Бабкіна та інші. Усіх разом – 44. Повний перелік можна переглянути на сайті МОН.
Дещо скоротили кількість зарубіжних письменників: з 19 до 12%. Зокрема позбулися ще одного «радянського спадку» – невмотивовано великого відсотку російських авторів (10 з 23-х «іноземних» імен у попередній версії програми). Дітям залишили автора «Незнайки» Миколу Носова і видалили тексти Самуїла Маршака, Бориса Заходера, Михайла Пришвіна, Едуарда Успенського, Олександра Пушкіна та інших.

Читайте також: Найперші найгірші: доля скандальних «Букваря» й «Математики»

Як і раніше, школярі молодших класів читатимуть Алана Мілна, Астрід Ліндґрен, братів Грімм, Ганса Християна Андерсена, Редьярда Кіплінга, Льюїса Керолла, Божену Нємцову та Джанні Родарі.
Водночас запропоновано кількох нових європейських письменників – класиків і сучасників: Джеремі Стронґа, Марію Парр, Роальда Дала, Поля Маара, Іана Вайброу, Карло Коллоді.
Окремі тексти видалили тому, що вони не відповідали віковим вимогам. «У програмі була низка «дорослих» класиків, які писали хороші твори, але не для початкової школи, тому їх перенесено в старші класи. І навпаки, були письменники, яких уже запізно вивчати в цьому віці. Наприклад, у третьому класі була Агнія Барто. Усі ми знаємо, що це непогані віршики, але для дітей 3-4 років», – коментує Іванна Коберник.
Нові тексти сучасних авторів мають додати тематичного, жанрового, стилістичного різноманіття, вони написані чи перекладені сучасною українською мовою, містять теми, проблеми й образи, близькі сучасним дітям.

Читайте також: За рамки шаблонів: сім історій про альтернативні підручники

Які нормативи доведеться складати?

Катування секундоміром, яке прийшло в українську школу з радянської, нарешті скасували. Більше ніхто не перевірятиме, скільки слів за хвилину може прочитати учень. Така практика, стверджують психологи, доволі стресова, а користь із неї невелика. Натомість розширено якісний показник, якому вчитель має навчати дітей.
«Відтепер не є важливим, скільки слів на хвилину бубонить дитина на контролі в завуча, а важливо, чи читає дитина правильно, виразно, плавно, чи зрозуміла вона прочитане, чи може відповісти на запитання», – пояснює Іванна Коберник.
Зокрема учні 2 класу наприкінці навчального року вже мають уміти читати вголос «правильно, свідомо, плавно цілими словами (допускається поскладове читання важких слів)», також уміти читати мовчки, володіти різними темпами читання, чітко артикулювати слова, ставити правильні наголоси, відповідати на запитання щодо прочитаного, пояснювати знайомі і знаходити незнайомі слова, робити припущення щодо розвитку сюжету тощо. У 3 і 4 класах ці навички розвиваються й поглиблюються.

Читайте також: БеркоШко: навчання без офіційних підручників і зі здоровим глуздом

Як зміниться робота з текстом у класі?

При аналізі тексту в школі послуговувалися застарілими підходами та термінологією. Особливих змін не відбулося, але робочій групі вдалося прибрати окремі ідеологічні моменти, які найбільше різали око.
«Мене непокоїли ідеологеми, літературознавчі кліше. Зокрема, проблема, що діти мають визначити ідею твору, – зазначає член робочої групи Тетяна Стус. – Зрозуміло, які наслідки це спричиняє: дитина починає говорити те, що хоче від неї вчитель. Тоді як може бути кілька ідей твору і на різних рівнях…
На щастя, прислухалися до моєї пропозиції і змінили на «основні думки твору». Ще однією моєю претензією було формулювання в старій програмі про те, що учень має визначити ставлення автора твору до персонажа, що теж ні в які рамки. На щастя, за втручання психологів, які порадили оцінювати не персонажів, а їхні вчинки, це формулювання було змінено».

Діти оцінюватимуть не персонажів, а їхні вчинки

«У програмі вперше з’явилося, що дитина має висловити насамперед свою емоційну реакцію на прочитане. Це теж надзвичайно важливо: шкільна програма визнала, що в дитини є емоції, і вона має на них право, а не тільки на правильні думки з погляду якоїсь певної літературознавчої групи», – наголошує пані Коберник.
Дані акценти, зазначають фахівці, сприятимуть розвитку емпатії, критичного мислення, спонукатимуть дітей не боятися вільно висловлювати свою думку, а також сприятимуть комплексному баченню проблем замість однобокого чорно-білого.

Читайте також: Е-підручники в школах: американський досвід

Де брати нові твори?

Робоча група разом з МОН вирішила видати друком хрестоматію сучасної української дитячої літератури, включеної в програму. Цей план, за словами пані Коберник, вже має дорожню карту. Оскільки кошти на книжки виділено, їх мають надрукувати в цьому бюджетному році, який завершується в грудні.

Планується, що це будуть збірники для 1-2 і 3-4 класів. Робота над упорядкуванням триває. Утім чиновники не беруться називати точну дату, коли ж такі хрестоматії вийдуть друком.
Чекайте невдовзі на окрему статтю про роботу над хрестоматіями. У ній «Читомо» обіцяє з’ясувати всі деталі.

Чи зміниться щось насправді?

Такі зміни в програмі – дуже вагомий та очікуваний крок на шляху до сучасної шкільної освіти. Але переоцінювати їх не варто. На те є кілька причин:
1)    перелік авторів у новій програмі має рекомендований характер і може бути змінений учителем. На практиці це означає, що за браком книжок або небажанням викладача заглиблюватися в зміни учні й далі читатимуть тексти за старою програмою;
2)    у масштабі країни нові тексти дійдуть до школярів лише разом із новими хрестоматіями. За найкращого розвитку ситуації це станеться не раніше початку нового року;
3)    коло читання, як уже зазначалося, оновлено лише на 35%. Це компромісний варіант, до якого прийшли прихильники та противники змін. У програмі залишається ще чимало суперечливих імен, що потребують ревізії. Так само й нові імена зовсім не обов’язково означають якості. Тексти цих авторів мають пройти перевірку шкільною практикою;

4)    програма з літературного читання досі потребує сутнісних зрушень. Насамперед ідеться про роботу з текстом у світлі сучасних ідеологій та цінностей, таких як плюралізм, мультикультуралізм, космополітизм, емпатія, толерантність, прийняття. Слід також переорієнтувати акценти з письменника на текст, щоб уникнути старих схем канонізації та створення нових «пантеонів» літераторів.
Важливо починати працювати не лише з текстом, а з книжкою цілісно, з урахуванням візуальної складової, тим самим розвиваючи візуальну грамотність дітей. Варто також ревізувати старі жанри й формати (наприклад, байки, гуморески, превалювання фольклору) та ввести нові (книжка-картинка, книжка-концепт, сучасний нон-фікшн, книжки без слів, графічні романи, верлібри, постмодерні казки тощо) та ін.
5)    зміна кола читання – лише перший крок. Наступною має бути реформа методик викладання, навчання педагогів працювати з текстами по-новому. Цими питаннями вже займаються окремі інститути післядипломної освіти, але фахівців з новітньої педагогіки та дитячої літератури, які були б носіями провідних світових досвідів, украй бракує.

Читайте також: Е-підручники: від розмов до конкретних дій

Галина Ткачук

викладачка рідної мови та літературного читання у «Школі мрійників», авторка книжок для дітей:

«На мою думку, у молодших класах дуже важливо не створювати дистанції між дитиною і текстом. Бо книжка – це те, що можна обміркувати, обговорити, дофантазувати, проілюструвати, переінакшити. Можна спробувати самій чи самому написати щось схоже або несхоже. Можна взяти кілька речень із книжки і побачити, як тут діють мовні правила, які вчимо.
І саме тому важливо, щоб читач або читачка могли упізнати ситуації, стосунки, побутові деталі, описані у літературному творі, його мову. Прийняти твір як частину знайомого, близького і рідного світу. Свого світу, а не світу дитинства своєї мами чи бабусі. Тож, маю надію, введення у шкільну програму багатьох сучасних дитячих творів сприятиме побудові таких близьких стосунків дитини з книжою.
Наголошу, що читання молодшими школярами класики нашої літератури, звісно ж, дуже важливе. Однак читання класики і читання сучасників – це два різних типи читання, і чудово, коли дитина має можливість спробувати обидві ці насолоди».

Оксана Лущевська

доктор філософії, дитяча письменниця, перекладачка:

«У західних практиках «сучасною» вважається дитяча література, яка була видана п’ять чи максимум сім років тому. Це не значить, що література, яка була видана раніше, погана. Це значить, що людям, які будуть давати книжку дітям, варто звернути увагу, коли вийшла книжка, які в ній прописано ідеології, як ідеологічні практики змінилися з того часу.
Дитяча література повинна слугувати за комунікатор та ідентифікатор. Це значить – давати сучасній дитині бачити себе в сучасних реаліях, давати можливість самоідентифікації, розуміння, що дитина – повноцінний діяч у суспільстві. В англомовних студіях є метафора «література – це дзеркала, вікна, двері». Це значить, що література віддзеркалює досвід читача, дає пізнати себе; показує щось нове, дає пізнати інші досвіди; надає можливість «ввійти» в інші досвіди і дозволяє пізнати інакшість. Дитина має читати літературу, яка дає можливість активувати ці три функції. Ця література має бути підібрана також і за «розвитковими» ключами: когнітивний, мовний, емоційний, фізичний розвиток дитини є ключовими компонентами.
Звісно, не треба вважати, що канон класики має бути повністю замінено, але його треба добре переглянути. Адже класику формуємо ми з вами. Це не щось стале, увіковічене. Це наші з вами цінності.
Сьогодні в Україні ростуть діти-космополіти. Це діти, які вивчають різні мови, подорожують, читають онлайн, спілкуються з однолітками за кордоном, ходять до всіх можливих гуртків і клубів. Мають дуже широкі горизонти уподобань. Тому сьогодні ми маємо ставити акценти на розвиток критичного мислення і візуальної грамотності дітей, допомагати їм мислити глибше й зі здоровим скептицизмом.
Мій досвід – це лише досвід зі шкільної системи США. Звісно, різні країни мають різні практики. Мені подобається відсутність підручників в американських школах. Натомість вони використовують дитячі книжки. Наприклад, маємо тему: війна. За цією темою підбирається бук-сет, книжкова добірка, яка поставить різні акценти щодо цієї теми. Це допомагає розвивати всеосяжність, all-inclusiveness.  Таке уникання однобоких поглядів допомагає дітям розвивати критичне мислення й плюралізм.
Також американці використовують літературно-базовані програми. Скажімо, що на уроці історії ми могли б звернутися не до підручника, а до історичної прози, наприклад, «Потерчат» Володимира Рутківського. На уроці географії – до «Карт» Олександри та Даніеля Мізелінських. І так майже в кожному предметі».

 В інфографіці використані зображення pixabay.com

Школа молодого вчителя

Засідання обласної Школи молодого вчителя початкових класів на тему «Інтеграція навчального процесу як чинник розвитку пізнавальної активності учнів» відбулося 02 листопада 2016 року  в Тернопільській класичній гімназії.

          На теоретичних аспектах удосконалення системи освіти у початковій школі через інтегроване навчання закцентувала увагу слухачів Городецька О.В., викладач  кафедри  менеджменту  і методології  освіти ТОКІППО, канд.пед.наук.

 Про інтегровані форми організації навчання, способи інтеграції змісту початкового навчання, особливості планування і проведення інтегрованих уроків, їх структуру говорили Морська Я.Ф., методист ТОКІППО, Гордіюк Н.М., методист ТКМЦ.

 У творчій лабораторії вчителя-методиста Швидкої Оксани Петрівни молоді вчителі переглянули відео інтегрованого уроку з природознавства, навчання грамоти і трудового навчання, обговорили його, користуючись алгоритмом аналізу інтегрованого уроку.

Жваво проходило заняття в групах. Присутні підбирали завдання для інтегрованих уроків відповідно до запропонованих тем і класів.

          Підсумовуючи, учасники засідання відзначили, що на зміну урокам, на яких традиційно переважає вивчення теоретичного матеріалу, слід проводити компетентнісно орієнтовані, що мають на меті практичну спрямованість навчання і сприяють цілісному сприйняттю навчального матеріалу. Допоможуть це здійснити інтегровані уроки.

     Матеріали для завантаження

Літературне читання

На відкритій платформі ЕдЕра викладені відеоматеріали до оновленої програми з Літературного читання

Письменники, чиї імена додали до навчальної програми з Літературного читання, особисто розказують про себе, свої твори та творчий шлях.

 “Ці відеоматеріали створені, щоб допомогти вчителям, дітям та батькам  працювати за оновленими програмами початкової школи, адже змінити підручники за такі короткі терміни було неможливо. Тому на відкритій платформі у вільному доступі, в невимушеній формі письменники особисто читають власні твори. Ми переконані, що цей формат допоможе вчителям зробити уроки цікавішими, а дітей – зацікавить сучасною дитячою літературою”, - зазначив заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей.

 Письменники на відео весело розповідають про себе, читають свої твори, розкривають таємниці та секрети своїх книжок учителям.

 Наприклад, Валентина Вздульська, одна з молодих письменниць, чиї твори потрапили до програми після оновлення, розказує про свою книжку-картинку, яку можна прочитати використовуючи не лише текст, а й ілюстрації.

 Її колега Олександра Кочубей не лише представляє свої твори, а й ділиться, як дитяча пристрасть до написання текстів на шпалерах переросла у навчання в Київському національному лінгвістичному університеті та письменницьку працю.

 Олександр Дерманський пише і прозу, і поезію представляє свої як нові, так і вже визнані читачами та літературознавцями твори.

 Іван Андрусяк поділився на відео спогадом про те, як його донька складала ЗНО та яким чином це надихнуло його писати “розбишацькі книжки”.

 Класик української дитячої літератури Анатолій Качан, на віршах якого виросло не одне покоління українців, залишається актуальним і представляє поезію зі своєї нової збірки.

 На онлайн-платформі ЕдЕра ви також зможете знайти відео з Олесею Мамчич, Оксаною Кротюк, Лесею Вороніною, Ларисою Денисенко, Галиною Ткачук, Катериною Бабкіною.

 Активна учасниця проекту оновлення програм початкової школи письменниця Тетяна Стус, окрім відео, на якому презентує свої твори, записала звернення до вчителів, де пояснює, як можна застосовувати записані відео для урізноманітнення навчального процесу.

 “З сучасними письменниками ви можете поспілкуватися особисто – знайти автора у соцмережі,  запросити  на веб-конференцію, полистуватися з ним чи навіть запросити на зустріч до своєї школи”, - додає Тетяна Стус.

 На відео письменники також розказують, як використовуючи їхні оповідання, говорити з дітьми про складні та важливі теми на кшталт чорнобильської катастрофи чи проблем у міжособистісних стосунках.

 “Перше відео проекту з’явилося на facebook-сторінці ЕдЕри 3 жовтня і вже набрало більш як 13 тисяч переглядів. Це свідчить про те, що знайомство з письменниками –  процес, який цікавий не лише вчителям та дітям, а й ширшій аудиторії”, - зазначив керівник проекту ЕдЕра Ілля Філіпов.

 Заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей підкреслив, що  відео з літературного читання – це лише перший крок. Уже цього тижня на платформі ЕдЕра з’являться навчальні матеріали з Англійської мови та Математики, а на наступному тижні – відео з Інформатики та Української мови.

 “Ми відстежуватимемо ефективність цього проекту і шукатимемо можливості його продовжити, щоб давати вчителям і дітям більше сучасного змісту і нових методик для ефективного запровадження компетентнісного навчання”, – наголосив Павло Хобзей.

З відеоматеріалами для Літературного читання можна ознайомитись тут.

Відео також доcтупні на каналі Youtube.

Проект оновлення програм початкової школи та підготовка відеоматеріалів здійснені спільно МОН та проектом ЕдЕра за підтримки Міжнародного благодійного фонду “Відродження”.

Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки України планує випустити сучасні хрестоматії із серії «Шкільна бібліотека» з творами українських письменників, які були додані до Кола читання в оновленій програмі «Літературне читання» у початковій школі.